Loading...

Бувальщина про те, як сестри побачились

14 октября 2018

Дівчина бігла засніженою тундрою, немов летіла. Сніг, що лежав з ночі, лише трохи притрусив землю і бігти було легко. Дівчині додавало сили усвідомлення, що зараз вона зможе обняти свою сестру, яку не бачила понад два роки, відтоді, як її забрали на «комсомольську стройку».
Тепер термін стройки завершився і Ганя поверталася додому. Катруся знала, що сестра їхатиме, бо перед цим вони списувалися. Часто писати у таборі не давали, але головне вони знали: Ганя їде додому, до мами, яка залишилася у селі сама на велике господарство.
Літнє тепло та осінні дощі розтопили вічну мерзлоту, залізничний насип потроху просідав і розсувався під вагою вагонів. Дівочі бригади з таборів, що були розкидані вздовж залізниці на цьому перегоні, постійно підсипали той насип. Цей процес тривав від початку існування колії. Для цього потрібні були дівчата і табори, в яких їх тримали, бо ніхто інакше не хотів йти на цю каторгу. От сестри й будували комсомольський об’єкт – колію з Воркути на Архангельськ.
Ганя мала їхати саме цими днями, тому Катруся вдивлялася у потяги, що рухалися повз їхню бригаду, стишивши хід. За світловий день проходило їх лише кілька, а вночі вони не ходили взагалі і можна було сподіватися побачити рідні очі у шпаринах товарняка.
Кілька хвилин тому до бригади підійшла незнайома жінка, вона йшла попри залізницю в робочий посьолок з кількох бараків, що сірів поодаль. Більше їй тут не було куди йти, бо на сотні кілометрів навколо лежала непрохідна тундра з рідкими перелісками. Ця жінка назвала її ім’я Катя і її прізвище Панкевич, а ще сказала: «На станции тебя ждет сестра Аня».
Ця коротка фраза, утворила потужну енергію, що кинула її до станції. Вона встигла пробігти з сотню метрів, лише тоді їх конвоїр, що стояв на колії саме з боку станції, зреагував на неї. Його істеричний окрик: «Стой! Стрелять буду!» не лише не спинив її, а ще й підстьобнув. Вона бігла щосили, а за нею по тундрі час від часу летіло вже розпачливо «Стойстрелятьбуду». Хлопець з автоматом знав, що мав робити за уставом патрульной служби, але людське єство не дозволяло йому застосувати статутні обов’язки у повній мірі. Катрусі треба було здолати щось з півтора кілометра, щоб побачити сестру.

Звістка: «Встретились две сестры!» миттю облетіла станцію. Навколо них зібралися усі, хто був тут у той час. Хтось плакав, хтось усміхався, і всі разом не йняли віри своїм очам. Нудне, монотонне життя сіро-брудної станції миттю стало святом. Пасажири з товарняка, робочі, військові раділи за двох дівчат, раділи збігу обставин, раділи тому, що вони опинились тут в цей момент і стали свідками події, якої ніколи раніше тут не було.
Атмосферу всезагальної радості трохи порушував конвоїр, що прибіг за однією з сестер. Він намагався роз’єднати дівчат і мабуть йому б це вдалося, але натовп доброю силою слів: «Да постой, ты! Да пусть поговорят! Ты что не понимаеш?» випросив у нього цей святковий тайм аут для сестер, сіро-брудної станції і такого ж життя мешканців тундри.

За п’ять хвилин сестри встигли обговорити два роки розлуки, згадати тата, який помер у селі за рік до приходу Красної армії і брата красноармійця, що загинув від шальної кулі за два тижні до закінчення війни вже у самому Берліні. Встигли поплакати і посміятися. Ганя дізналася, що Катрусю, зв’язкову місцевої чоти УПА, здав НКВДистам сусід-стрибок, якого теж потім забрали кудись на Сибір, на стройку і про нього у селі ходили чутки, що по дорозі хлопець замерз просто у вагоні.
П’ять щасливих хвилин минає швидко. Назад дівчина йшла не поспішаючи. За нею з автоматом напоготові йшов її охоронець. До завершення зміни він не відпустив її до роботи. Тримав поряд – боявся, щоб знову не довелося бігати по тундрі.
Про інцидент керівництво табору не дізналося. Хлопець промовчав, а політичні свою товаришку не здали.

Ця реальна історія відбулася у жовтні 47-го. Катруся і Ганя – моя мама і тітка. На фото вони з дядьком Михайлом, чоловіком Гані, через 10 років після тієї зустрічі.

Степан Тимочко

facebook.com

При использовании материалов сайта гиперссылка на pavlonews.info обязательна

No comments yet.

Имя (required)
E-mail (required - never shown publicly)
URI
Your Comment (уменьшить размер | увеличить размер) Вы можете использовать теги <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong> в своих комментариях.

Архив

Март 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Фев    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Последние статьи

Последние комментарии