Loading...

«Ера Гонтаревої». Чи варто дякувати голові НБУ

13 апреля 2017

Реформи НБУ були болючими та непопулярними і зробили з керівника відомства «ворога народу».
Напередодні голова НБУ офіційно оголосила, що йде з посади. Несподіванкою це не стало, оскільки Гонтарева уже давно готувала свій «план відходу».
Передбачалося, що націоналізація Приватбанку буде останньою її справою. Утім, пошуки заміни затягнулися. Наразі досі невідомо, хто стане наступним, десятим, головою Національного банку, але, за інформацією джерел ЕП, уже невдовзі це питання може вирішитися.
«Як і обіцяла, повідомляю про своє звільнення завчасно — за місяць», — заявила Гонтарева на своїй останній прес-конференції у статусі керівника НБУ.
Вона підбила підсумки своєї трирічної роботи і назвала основні досягнення: макроекономічна стабільність, реформа банківського сектору і переформатування роботи НБУ.
Отже, Гонтарева йде з посади за власним бажанням, з гордістю, але, водночас, з найбільшим антирейтингом з-поміж усіх очільників регулятора. Цьому є логічне пояснення: реформи НБУ були вкрай непопулярними і болючими для населення, хоча іноді й необхідними.
Які реформи зробили з Гонтаревої «ворога народу»? Як вони змінили банківську систему, і чи варто їй дякувати?
Очищення банківської системи
«Голову правління слід похвалити за успіхи, досягнуті в зміцненні НБУ як професійної і незалежної установи, за очищення банківської системи і дбайливе управління грошово-кредитною політикою, успіхи в зниженні інфляції і відновленні резервів», — так прокоментував новину про відставку постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше.
Усе перелічене, безумовно, варте уваги. Проте головний проект поки що чинного голови НБУ, який ще довго будуть згадувати і лаяти, — це «зачистка банківського сектору». Завдяки цьому проекту Гонтарева увійде в історію.
За її каденції з ринку зникла половина банків. На початку 2014 року в Україні існувало 180 банків, зараз — 91.
Тоді, перед початком епохального «проекту», банківська система України більше нагадувала фінансову піраміду. Українці до нєї звикли і вона їм подобалася, особливо тоді, коли йшлося про пропозиції банків за депозитними програмами.
Так, за часів головування в Нацбанку Сергія Арбузова відсоткові депозитні ставки сягали 20% за «нульової» інфляції, що є нонсенсом. Такі ставки зазвичай дуже сповільнюють економічне зростання.
Найчастіше такі високі ставки давали банки, які належали фінансово-промисловим групам — олігархам. Чи збиралися вони колись повертати залучені у населення депозити за «божевільними» ставками — цікаве питання.
Чи працювали ті банки за законом? Безумовно, ні. Вони «відмивали» кошти, «малювали» звітність та «пилососили» ринок депозитів в інтересах своїх власників. Це робили майже всі банки.
Роками бізнес створював банки, щоб майже безкоштовно фінансувати свої проекти грішми населення. Так робили і Ігор Коломойський з Приватбанком, і Дмитро Фірташ з «Надра банком», і Костянтин Жеваго з банком «Фінанси і кредит». Це, звісно, далеко не повний перелік.
Розбір польотів. Чого більше в роботі керівництва НБУ: провалів чи досягнень
«Грошей нема, але ви тримайтесь». П’ять невтішних цифр для жертв «банкопаду»
Часто такі банки збирали депозити, щоб повертати старі, працюючи за принципом фінансової піраміди. Однак більшість грошей, зібраних з населення, направлялася на кредитування власного бізнесу.
Стара банківська система не мала права на життя.
Дорікнути голові НБУ варто хіба що стосовно методів, які вона та її команда використовували для очистки банківської системи.
Очищення сектору вимагає якісного раннього втручання НБУ в кожному окремому випадку. Регулятор повинен був наглядати за банками та їх власниками, у яких було велике бажання перед ліквідацією вивести більшість активів.
Оскільки наразі рівень повернення активів у збанкрутілих банках часто не досягає 10%, то важко зрозуміти, де в цей час був нагляд НБУ. Кошти з багатьох проблемних установ виводилися саме в період дії тимчасової адміністрації.
Відсутність нагляду з боку НБУ дозволила власникам банків обирати: витратити сотні мільйонів гривень або навіть мільярдів на докапіталізацію установ або заробити на цій реформі, вивівши з банків мільярди в офшори та отримати можливість не погашати кредити. Вони обрали другий варіант.
Вкладники безповоротно втратили понад 190 млрд грн, які не підпадають під гарантії Фонду гарантування вкладів фізосіб.
Такий безлад відбувався не тільки на початку каденції Гонтаревої, а й у 2016 році. Банки «Хрещатик», «Михайлівський», Фідобанк та Євробанк виводили активи уже тоді, коли НБУ декларував, що має реформовану систему нагляду.
Так, не можна звинувачувати голову НБУ у знищенні фінансової системи. Більш змістовною є претензія, яка полягає у бездіяльності нагляду регулятора тоді, коли банкіри самі знищували свої установи. Також цьому процесу бракувало транспарентності, про що може свідчити ситуація з «Платинум банком».
Є багато запитань і до правоохоронних органів, які теж мусили втрутитися, але роль НБУ применшувати не слід.

 

Уряд запропонує скасувати оподаткування пенсій з 1 жовтня

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що в рамках пенсійної реформи буде підвищено пенсії для 9 млн пенсіонерів та скасовано оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів.
Про це він заявив 11 квітня під час прес-конференції.
«Перше – ми маємо побудувати справедливу систему, не може бути, щоб 85% пенсіонерів всі живуть на мінімальні пенсії. Ми маємо здолати цю систему. Друга позиція – ми маємо побудувати в середньостроковій перспективі. Я би хотів, щоб в 2024 році замість того що ми маємо сьогодні 140 млрд дефіциту Пенсійного фонду, ми би вийшли та сказали, що дефіцит Пенсійного фонду дорівнює нуль, або наближається до нуля», — зазначив прем’єр.
За його словами, зменшення дефіциту дасть можливість інвестувати в розмір пенсій та якість життя українських громадян.
«Третя позиція – це реформа, яка дасть підняти українським громадянам пенсії. Ми пропонуємо з 1 жовтня підняти пенсії українським пенсіонерам. Ми зробимо осучаснення пенсій для 5,6 млн громадян», — додав він.
За словами Гройсмана, приблизно 1,3 млн отримають підвищення пенсій до 200 грн. 1,2 отримають підвищення від 200 до 500 грн щомісячно. 1,93 отримають підвищення від 500 до 1000 грн.
«Це не разова подачка, це постійна система, яка дасть можливість людям щомісяця отримувати підвищену пенсію в Україні. І ще 1,1 млн – отримають понад 1000 грн в самій системі. Ми пропонуємо реформу, яка дасть можливість по таким цифрам вийти на 5,6 млн пенсіонерів», — зазначив прем’єр.
Також він зазначив, що уряд планує наблизити індексацію з грудня на 1 жовтня.
«І це буде означати, що 9 млн пенсіонерів з 12 млн отримають підвищення своїх пенсій. І з 1 жовтня ми запропонуємо відмінити оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів.
Ми підвищимо пенсії 9 млн, ми відмінимо оподаткування пенсій з 1 жовтня і єдине що нам потрібно – це підтримка парламенту», — додав він.
Нагадаємо, раніше МВФ заявил, що Україна не може дозволити собі баритися із всеосяжною пенсійною реформою, у тому числі шляхом підвищення ефективного пенсійного віку.

 

Гройсман обіцяє передати Тимошенко Росії, якщо «Нафтогаз» програє «Газпрому»

У разі, якщо Стокгольмський арбітраж винесе рішення не на користь НАК «Нафтогаз» за позовом «Нафтогазу» до російського «Газпрому» щодо контракту на закупівлю газу, доведеться передати Юлію Тимошенко у Росію замість грошей.
Про це під час прес-конференції заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
«Я не можу прогнозувати рішення суду. Я думаю, що у нас достатньо міцна правова позиція, але ми не можемо передбачати. Суд буде визначатись, ми поважаємо рішення суду. Якщо ми виграємо – справедливість відновиться по відношенню до України. Якщо не дай бог буде інше рішення суду, це десятки млрд доларів, які не можуть бути пред’явлені Україні… я не можу тут коментувати», — заявив він.
За словами Гройсмана, судовий процес між «Нафтогазом» та «Газпромом» є наслідком підписання контакту Тимошенко.
«І нам Росія все порахувала, що вона попідписувала і поставила 40 млрд доларів позов до суду. Ну доведеться передати Тимошенко замість грошей, якщо вона підписала, вона і несе за це відповідальність. Чого ж за це мають платити всі українські громадяни? Іншого варіанта немає», — заявив прем’єр.
Як повідомлялося, «Газпром» в червні 2014 року звернувся до Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма з проханням про арбітраж з метою стягнення з «Нафтогазу» боргу за поставлений в 2013-2014 роках газ, а також коштів за формулою «бери, або плати» на суму 5,3 млрд доларів.
Зі свого боку «Нафтогаз» звернувся з позовом про ретроактивну зміну ціни, відшкодування переплат і скасування заборони реекспорту. Суд об’єднав обидва позови. Винесення рішення арбітрами за контрактом на поставку газу планується в квітні 2017 року.
В цілому, взаємні претензії ПАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» за договором купівлі-продажу газу становлять близько 45,7 млрд доларів і 17,9 млрд доларів (без відсотків — 36,7 млрд доларів і 14 млрд доларів) відповідно.
source

При использовании материалов сайта гиперссылка на pavlonews.info обязательна
Густав
2017-04-14 14:21:37

Свою подяку я можу їй виразити лише за те, що вона йде. Але я вважаю, що просто так її відпускати неможна. Вона повинна відповісти перед судом за всі ті біди, що вона принесла українській економіці та народу.

 
Имя (обязательно)
E-mail (required - never shown publicly)
URI
Ваш комментарий (уменьшить размер | увеличить размер) Вы можете использовать теги <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong> в своих комментариях.