Loading...

Україна і ЄС у 2017 році: не лише дружні обійми

31 декабря 2017

У 2017-му відносини між Україною та ЄС стали інтенсивними, як ніколи. Нині ж настала фаза рутинної роботи з імплементації угоди про асоціацію. Передусім ідеться про боротьбу з корупцією в Україні.
Прапори України та Євросоюзу
2017-й став роком визначних досягнень у відносинах між Україною та ЄС. Безвізовий режим і набуття чинності угодою про асоціацію — до цих подій Україна йшла не один рік. Вони дозволили Єврокомісії заявити про те, що «відносини між ЄС і Україною ніколи не були настільки інтенсивними», — йдеться в останньому звіті про імплементацію угоди про асоціацію.
Хоча наступного року очікувати гучних подій такого масштабу не варто, він обіцяє стати не менш важливим у наближенні країни до Євросоюзу. В першу чергу це залежить виконання українською владою взятих на себе зобов’язань: заклики до неї активізувати свої зусилля — передусім з імплементації угоди про асоціацію — регулярно лунають у Брюсселі.

Водночас Брюссель звернув увагу й на брак прогресу в багатьох питаннях, наприклад, у земельній реформі або призначенні 13 нових членів ЦВК на заміну тих, чиї повноваження давно завершилися.
«Я був би, очевидно, поганим послом і представником держави, якби сказав, що цей рік не був успішним для України», — зазначає у розмові з DW представник України при ЄС Микола Точицький. Він також говорить про низку менш масштабних досягнень, зокрема, активну співпрацю з Європейським оборонним агентством або зростання на 29 відсотків експорту українських товарів до ЄС за перші дев’ять місяців року. «Дуже важливо, що нам вдалося зберегти єдність у ЄС у питанні підтримки нашого суверенітету, територіальної цілісності та подальших санкцій проти РФ за агресію на Донбасі, незаконну анексію Криму та Севастополя», — зазначив посол.
Проблеми з європейськими сусідами
Але у році, що минає, виникла й загроза європейській єдності відносно Україні. Наприкінці вересня набула чинності нова редакція українського закону «Про освіту». Цей документ викликав гостру критику з боку Болгарії, Угорщини, Греції та Румунії, які поскаржилися на Київ до Ради Європи і ОБСЄ, оскільки, на думку цих країн, закон може торкнутися прав меншин, які проживають в Україні, на здобуття освіти рідною мовою.

Незадоволення угорським урядом через українську освітню реформу перетворилася на справжню дипломатичну проблему. Восени голова МЗС Угорщини Петер Сіярто навіть пообіцяв, що Будапешт використає усі інструменти, аби перешкодити євроінтеграційним прагненням України. Ці погрози вже знайшли своє втілення в блокуванні Угрощиною проведення комісії НАТО-Україна на рівні голів МЗС, що було заплановане на шосте грудня. Із критикою на новий закон про освіту відреагували і у Варшаві, Бухаресті та Софії, але це так і не стало причиною ускладнень у відносинах між цими столицями та Києвом.
Різні погляди на історію стали причиною конфлікту із Польщею. Влітку міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський навіть погрожував блокувати європейську перспективу Києва через різні бачення історичних питань. «Наше послання просте: з Бандерою до Європи не увійдете», — сказав тоді Ващиковський в інтерв’ю виданню wPolityce.

При использовании материалов сайта гиперссылка на pavlonews.info обязательна

No comments yet.

Имя (required)
E-mail (required - never shown publicly)
URI
Your Comment (уменьшить размер | увеличить размер) Вы можете использовать теги <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong> в своих комментариях.