Loading...

Де похований Африкан Криштофович?

29 июля 2009

Як ми вже повідомляли, співробітники Павлоградського історико-краєзнавчого музею повернулися із наукової експедиції до Санкт-Петербургу. Серед іншого, вони з’ясували, що наш славетний земляк Африкан Крнштофович похований не там, де вважалося, а в іншому місці. Як це вдалося з’ясувати? Досить випадково…
Талановитий вчений зі світовим ім’ям, академік НАН України (1945), член-кореспондент Російської Академії наук (1953) Африкан Миколайович Криштофович збагатив українську, російську і світову науку своїми фундаментальними дослідженнями в області геології, палеоботаніки, ботаніки, палеогеографії й лінгвістики. Він вперше вивчив і описав палеогенову флору півдня Європейської частини колишнього СРСР, сарматську флору Приазов’я, міоценову флору південно-західної України. Був піонером у розробці стратиграфії мезозойських континентальних відкладів азіатської частини СРСР і третинних відкладів Сахаліну. Його праця «Геологиче-ский оозор стран Дальнего Вос-тока» (1932) стала довідником для кожного геолога, якому довелося працювати в Сибіру і на Далекому Сході. Біостратиграфічні підрозділи юрських, крейдових і третинних відкладів Східної Азії, виділені ним, увійшли до наукового вжитку далеко за межами колишнього СРСР
А.М Криштофович народився 8 листопада (за новим стилем) 1885 р. у с. Криштопівка Павлоградського повіту Катеринославської губернії (тепер Близнюківський район Харківської області). З чотирирічного віку його виховував вітчим. Навчався в Першій Київській гімназії. З другого класу перейшов у Павлоградську гімназію, яку закінчив із срібною медаллю 1903 року. В гімназії, а також поза нею, Африкан Миколайович оволодів давньогрецькою, латинською, французькою, німецькою й англійською мовами, а в зрілі роки — іспанською, японською і санскритом, що знадобилося йому в науковій діяльності. З 1903 р. навчався у Новоросійському (Одеському) університеті, який закінчив у 1908 р. з дипломом першого ступеню. Справжніми його учителями й наставниками були оотанік-географ ГІ.Танфільєв, ґрунтознавець і фізіолог рослин О.І.Набоких, геолог В.Д.Ласкарєв, зоолог О.О.Браунер.
Готуючись до професорського звання по кафедрі ботаніки Новоросійського університету, Африкан Миколайович здійснює наукові відрядження до Єгипту, Японії, Австралії, Німеччини, Франції,
Угорщини, Італії, Норвегії, Англії, проводить палеоботанічні дослідження на теренах України, Молдавії, Криму, читає курс палеоботаніки, публікує наукові статті.
У1914 році за рекомендацією академіка Ф.М.Чернишова Криштофо-вича обирають ад’юнкт-геологом Геологічного комітету. З цього часу за завданням Іеолкому він проводить геологічні дослідження в Сибіру, Приамурї, на Сахаліні, читає курс палеоботаніки в Далекосхідному університеті у Владивостоксь-кому політехнічному інституті. За пропозицією американського палеонтолога Р.Дікерсона Африкан Миколайович бере участь у геологічній експедиції на Філіппінські острови. Зібрані багаті геологічні, палеоботанічні і ботанічні матеріали були використані вченим в численних працях з стратиграфії мезозойських і третинних відкладів та вугленосності Сибіру і Далекого Сходу, фітогеографії, палеогеографії. Дослідник заклав підвалини стратиграфії континентальних товщ Східної Азії, відкрив родовище нафти на Сахаліні, знайшов скелетні рештки гігантського мезозойського динозавра, який тепер зберігається в музеї Санкт-Петербурга, вирішив низку теоретичних проблем походження сучасної рослинності.
В роки жовтневого перевороту і громадянської війни Владивосток перебував в ізоляції від центральних геологічних установ Ленінграда. У цей період А.М. Криштофович доклав багато зусиль для організації Далекосхідної філії Геологічного комітету, яка позитивно сприяла вирішенню багатьох геологічних проблем. Плідна діяльність вченого у вивченні Далекосхідного краю була відзначена у 1924 р. нагородженням його срібною медаллю імені П.П.Семенова-Тяньшанського, а у 1929 р. — золотою медаллю імені Літке.
Після повернення із Далекого Сходу А.М. Криштофовича обирають старшим геологом Геолкому. З натхненням він займається науковою діяльністю, читає лекції у Ленінградському університеті та в Гірничому інституті. 25 листопада 1926 р. в рідному Одеському університеті він успішно захищає докторську дисертацію на тему «Меловая флора Русского Сахалина» і йому присуджують науковий ступінь доктора біологічних наук.
На превеликий жаль, А.М. Кри-тофовичу, як і багатьом іншим видатним ученим, не вдалося уникнути переслідування тоталітарним режимом. 10 трав- І ня 1930 р. його арештовують за сфабрикованим так званим «Делом Академии наук? Півтора року його утримують у Ленінградській в’язниці «Крестьі’.’
У визволенні вченого величезну роль відіграв директор Центрального науково-дослідного геологорозвідувального інституту М.І.Сазонов і, особливо, «батько російської ге-ологіїУ академік Російської й Української академій наук О.П.Карпінський. Постановою колегії ОГПУ від 8 серпня 1931 р. А.М. Криштофовича висилають на 5 років до Свердловська з дозволом на читання лекцій. Тут він до кінця 1934 р. читав курс палеоботаніки в Уральсь- | кому університеті і в Гірничому інституті.
Оригінальні праці вченого одержали всесвітнє визнання. У 1934 р. ВАК СРСР присуджує йому науковий ступінь доктора геологічних наук без захисту дисертації. 1936 р. Національне географічне товариство США обирає його своїм почесним членом. 1938 р. Криштофовича приймають членом Московського товариства дослідників природи. 1946 р. його обирають почесним членом Лондонського географічного та Американського й Лондонського геологічних товариств. У 1945 р. Українська академія наук обирає його дійсним членом, а Російська академія наук у 1953 р. — членом-кореспондентом. Підручник професора Криштофовича «Палеоботаніка» (НІ видання) у 1946 р. відзначається Державною премією СРСР На пошану А.М. Криштофовича науковці різних країн назвали його імям 85 встановлених видів, родів, родин флори й фауни. Його ім’ям названо гірський хребет на Курильських островах і кратер на Марсі (координати 48° пд.ш. і 62° зх.д.).
Африкан Миколайович був прекрасною людиною — принциповою і чуйною, демократичною й доброю. Він прекрасно знав всесвітню класичну й сучасну літературу, захоплювався астрономією, історією, особливо історією України і Запорізької Січі. У нього було багато учнів, які стали відомими вченими.
Професор проводив велику громадську роботу. Був одним із фундаторів Російського палеонтологічного товариства (від 1949 р. — Всесоюзне палеонтологічне товариство), тривалий час був його секретарем, заступником голови і головою. Він був активним членом Всеросійського ботанічного товариства і Всесоюзного географічного товариства. На XVII сесії Міжнародного геологічного конгресу А.м. Крищтофовича обрали віце-президентом Міжнародної палеонтологічної спілки.
На превеликий жаль, багатьом задумкам видатного вченого не дано було здійснитися. 8 листопада (в день свого 67-річчя) Африкан Криштофович раптово помер у Ленінграді (Санкт-Петербург).
В книзі «Павлоград в обличчях» написано, що А. Криштофович похований на Пісарсвському кладовищі. Але співробітники Павлоградського історико-краєзнавчого музею заступник директора Тетяна Ведмідь і старший науковий співробітник Людмила Губарева, перебуваючи у науковій експедиції в Санкт-Петербурзі, з’ясували, що Африкан Криштофович похований на іншому кладовищі. Так, в книзі «Історія старовинних кладовищ Санкт-Петрбурга» йшлося про те, що видатний вчений похований на Серафімівському кладовищі поблизу Храму Серафіма Саровського.
«Нас вразив той факт, що на вході біля Серафімівського кладовища висить велике панно, на якому викарбовано прізвища 20 відомих діячів Санкт-Петербурга та колишнього СРСР. І серед цих двадцяти вказане прізвище нашого земляка Африкана Криштофовича», — розповідали члени наукової експедиції.
Але ніхто із служб кладовища не знав, де саме знаходиться могила Криштофовича. З 10 години ранку і до 16-ої співробітники Павлоградського історико-краєзнавчого музею відчайдушно шукали і все ж таки знайшли.
«У заростях недалеко біля центрального входу ми знайшли пам’ятник, на якому викарбувані імена Африкана Криштофовича та його дружини. Тому тепер ми з впевненістю можемо сказати, де саме похований наш видатний земляк», — підсумували співробітники музею.
Павлоград, Западный Донбасс
Фото із архіву Павлоградського історико-краєзнавчого музею

При использовании материалов сайта гиперссылка на pavlonews.info обязательна

No comments yet.

Имя (required)
E-mail (required - never shown publicly)
URI
Your Comment (уменьшить размер | увеличить размер) Вы можете использовать теги <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong> в своих комментариях.